Cphem | Контрафакт, тіньовий ринок та небезпека для здоров'я громадян – основні причини, чому в Казахстані запроваджується маркування ліків. Як відбувається цей процес?

Контрафакт та "тінь". Виробники ліків у Казахстані повним ходом готуються до обов'язкового маркування ліків


Контрафакт, тіньовий ринок та небезпека для здоров'я громадян – основні причини, чому в Казахстані запроваджується маркування ліків. Як відбувається цей процес?

Важливість контролю над ліками складно переоцінити. За даними Інтерполу та ВООЗ, щороку контрафактні лікарські засоби є причиною смерті від 100 тисяч до 1 мільйона людей. У Європейському регіоні, куди ВООЗ відносить і Казахстан, підробка та контрафакт складає 20% усіх ліків.

Що стосується безпосередньо нашої країни, то частка тіньового фармринку в Казахстані сягає 10-12%, у грошах це близько 53 млрд тенге. Таку інформацію наводить аналітична агенція KHIDI CIS.

Підігріла ситуацію з підробками пандемія коронавірусу. Наприклад, у листопаді 2021 року в Алмати вилучили понад 60 тисяч упаковок підроблених ліків на 250 мільйонів тенге. Контрафактом займалася ОЗУ, яка виготовляла антибіотики та вітаміни. Такі ситуації не поодинокі, у Казахстані щороку порушують сотні кримінальних та адміністративних справ за фактами нелегальних проваджень.

Однією з найефективніших світових практик контролю над ліками є цифрове маркування. У Казахстані також буде запроваджено цю технологію. Споживачі зможуть відсканувати упаковку та отримати інформацію про виробника, імпортера, дистриб'юторів і навіть дозування ліків.

Щоб протестувати цей процес, у нашій країні проходив пілотний проект – з вересня 2019 року до кінця липня 2021 року. У ньому брали участь "СК-Фармація", п'ять аптек, вісім медустанов, два імпортери, два дистриб'ютори і чотири вітчизняні виробники ліків. Учасники пілотного проекту протестували процес цифрового маркування на базі своїх виробництв.

Один з учасників "пілота" – велика фармацевтична компанія Abdi Ibrahim Global Pharm, яка є одним із найвідоміших виробників таблеток та капсул у Казахстані. Крім того, підприємство є експортером ліків у такі країни як Азербайджан, Узбекистан, Таджикистан та Киргизстан. Генеральний директор алматинського заводу ліків Abdi Ibrahim Global Pharm Фахрух Рзаєв прокоментував впровадження цифрового маркування лікарських засобів:

"Якщо подивитися на світову тенденцію, у країнах Заходу вже скрізь продукцію промарковано. Ця частина є невід'ємною в ланцюзі логістики, зберігання препаратів".

До процесу маркування готове й інше алматинське підприємство – "Нур-Май Фармація", де виготовляється близько 20 найменувань лікарських засобів. Завод існує з 2006 року і постачає на ринок в основному інфузійні розчини, тобто, простими словами, рідкі препарати.

markirovka 1.jpg

"У травні ми вже привезли необхідне обладнання, у червні встановили його. Зараз йде процес навчання співробітників. Ми готові до процесу маркування, підібрали потрібний клей для стікера з урахуванням упаковки ліків та врахували інші технічні нюанси. У рамках першого етапу ми маркуватимемо три препарати , але різного дозування та обсягу Маркування допоможе підвищити прозорість ринку, очистити його від нелегальної продукції та підробок Також вона сприяє захисту репутації компанії Наприклад, якщо будуть виявлені будь-які порушення, пов'язані з підробленим препаратом, то підприємство може захистити себе: з маркування буде зрозуміло, що завод не має жодного відношення до виробництва", – поділився Михайло Литвинов, заступник генерального директора з технічних питань "Нур-Май Фармації".

Очікується, що цифрове маркування ліків також допоможе підприємствам збільшити обсяги виробництва за рахунок ніш, що звільнилися, зайнятих підробленою продукцією.

Крім того, маркування дозволить відстежити весь шлях руху препарату – від виробника через склади єдиного та комерційних дистриб'юторів до медустанов та аптек.

https://informburo.kz/